Уряд затвердив Порядок надання субвенції районним радам

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 31 січня 2022, 16:50

Перегляди: 573

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень, затвердив Кабінет Міністрів України. 28 січня набрала чинності постанова, схвалена Урядом.

Субвенція спрямовується на оплату праці та нарахування на заробітну плату посадових осіб місцевого самоврядування районних рад.

Умовами надання субвенції є: прийняття відповідною районною радою рішення про затвердження районного бюджету на відповідний рік; затвердження штатного розпису районної ради на відповідний рік; цільове спрямування субвенції на оплату праці.

Цьогоріч в державному бюджеті передбачено субвенцію для всіх районних рад в обсязі 154,4 млн грн.

Битва під Крутами – історія з проєкцією на сьогодення.

Деталі

Опубліковано: Субота, 29 січня 2022, 07:19

Перегляди: 608

Минають сторіччя, а Україна все ще відстоює власну незалежність.

Українська Центральна Рада – проголосила незалежність Української Народної Республіки, з якою не міг змиритися більшовицький уряд Росії. Росія діяла проти УНР гібридними методами, поєднуючи безпосереднє воєнне вторгнення із підбурюванням антиурядових збройних заколотів, намагаючись представити весь конфлікт як внутрішньоукраїнський епізод "громадянської війни". УНР довелося стримувати наступ на Київ більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців, який розпочався у січні 1918 року по двох напрямках. Крім того у Києві спалахнуло більшовицьке повстання, центром якого став завод «Арсенал». Загроза втратити столицю в результаті повстання, а не зовнішнього вторгнення, змусила українські війська зосередитись на придушенні заколоту.

Бій під Крутами відбувся між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва 29 січня 1918 року. Українські війська, які складалися із загону Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та Першої сотні новоствореного студентського куреня - студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій, прийняли на себе головний удар більшовицьких Революційних армій.

Історія бою під Крутами оповита легендами та міфами через знищення документів та тривале замовчування радянською владою цієї події. Наразі історики опираються на спогади їх учасників та мемуари, які завжди можуть мати суб'єктивну думку.

Та незаперечним є те, що бій під Крутами мав важливе політичне значення для незалежної держави, адже він дозволив виграти цінний час для завершення переговорів та підписання між делегаціями УНР і країн Четвертного союзу Берестейського мирного договору – першого миру Першої світової війни, згідно з яким УНР стала суб’єктом міжнародних відносин.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії нашої країни. Опинившись в нерівних умовах з ворогом, вище за власне життя молоді українці поставили свободу і Незалежність держави. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Пам'ятаймо про тих, хто боровся за становлення української державності, і хто своїм безцінним життям відстоює незалежність зараз.

Наш святий обов’язок шанувати свою історію, пам'ятати своїх Героїв.

З повагою Голова Черкаської районної ради                      Олександр ВАСИЛЕНКО

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Деталі

Опубліковано: Четвер, 27 січня 2022, 10:40

Перегляди: 474

Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

У січні 1942 року нацистська верхівка ухвалила рішення про створення на території Польщі таборів смерті, обладнаних газовими камерами і крематоріями. Сьогодні вони відомі під назвами Треблінка, Собібур, Майданек, Освенцим, Бєлжец. Найбільш жахливим був Освенцим.

На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ), Богданівка, Дальник Одеська область, Дрогобицький Яр (Харків), Кам’янець-Подільський, урочище Сосонки біля Рівного. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 тисяч цивільних громадян та військовополонених. Жертвами Голокосту в окупованій Україні стали понад 1,5 млн осіб.

За інформацією Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького, на Черкащині масові страти єврейського населення почалися з перших днів окупації. Вони здійснювали оперативною командою №5, зондеркомандою №4б, які входили до айнзацгрупи Ц, а також особовим складом допоміжної поліції. Унаслідок цього, на Черкащині, ледве не в кожному районі, з’явилися свої «бабині яри».

У місті Черкаси страти цивільного населення, зокрема євреїв, відбувалися у дворі місцевої в’язниці. Частина євреїв загинула будучи використаною в якості «живого щита» в ході розмінування острова смерті на Дніпрі - Кролевця. Неодноразові розстріли мирного населення, зокрема євреїв, відбувалися в місцевості, де сьогодні знаходяться міська лікарня №3 та школи №2 і №24. Також у межах Черкаського району відоме масове єврейське поховання (близько 3 500 осіб) на в’їзді до села Білозір’я (21-й км траси Черкаси – Сміла). У братській могилі, що знаходиться у селі Мліїв, колишнього Городищенського району серед інших мирних жителів поховано близько 300 євреїв, знищених гітлерівцями. На околиці міста Канів, у Берестовецькому яру було страчено близько 1 400 євреїв. В урочищі «Кущаївка», колишнього Корсунь-Шевченківського району було розстріляно близько 1 000 євреїв. У смт. Стеблів в урочищі «Довжик» було страчено 143 особи єврейської національності. Досі не встановлено число загиблих євреїв поблизу Різаного Яру, що обабіч траси Київ – Дніпро. У лісі за 9 км від міста Сміла в роки окупації було страчено близько 3 500 євреїв.

У ряді міст Черкащини було створено гетто — райони, виділені для примусового утримання іудеїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення. Всього в роки окупації на території України діяло понад 300 гетто, зокрема в Черкасах біля Митниці, та на Подолі («Черкаський низ»), де за роки окупації загинули майже 8 000 євреїв. Страхітлива політика терору проти євреїв знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Люди мають знати та пам'ятати про трагічні моменти у нашій історії – щоб цього більше не повторилося ніколи. Усвідомлюючи минуле, кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби не породжувати нетерпимості та ненависті, антисемітизму та расизму, які можуть знову дорости до масштабів Голокосту.

У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю втрачених поколінь, ім’я якого – Голокост.

Будемо пам’ятати... Адже пам'ять – то є наша совість.

Голова Черкаської районної ради                        Олександр ВАСИЛЕНКО

День соборності України

Деталі

Опубліковано: Субота, 22 січня 2022, 07:15

Перегляди: 613

22 січня 1918 року перший український парламент – Українська Центральна Рада – проголосив незалежність Української Народної Республіки.

Через рік – 22 січня 1919 року – на Софійській площі урочисто проголосили Акт Злуки - об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.

22 січня 1990 року українська патріотична громадськість утворила між Києвом і Львовом живий ланцюг єднання – "Українську хвилю" – з нагоди 71-ї річниці об'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу. Відтоді 22 січня відзначається як День соборності України.

Історично складається, що українське суспільство має різні вектори орієнтації: частина поглядів звернута до Європи, а частина – на Росію. Так було сто років тому, так є сьогодні, адже зовнішня агресія Росії подібна тодішній більшовицькій. Саме тому ідея соборності залишається актуальною.

Світ має бачити Україну неподільною, єдиною, незалежною, успішною країною. І це залежить від кожного з нас! Єднаймося!

Голова Черкаської районної ради                                Олександр ВАСИЛЕНКО