Дорогі друзі!

Радий вітати Вас на офіційному сайті Черкаської районної ради

Сподіваюсь, що інформація, яку ми оприлюднюємо, стане в нагоді усім, хто цікавиться історією та сьогоденням
Черкаського району.

З повагою,
Голова Черкаської районної ради
Олександр Ігорович ВАСИЛЕНКО





Про координаційний центр з питань територіальної оборони

Про координаційний центр з питань територіальної оборони

При Українській асоціації районних та обласних рад працює Координаційний центр з питань територіальної оборони

Центр координує, інформує та здійснює методичну підтримку й гуманітарну допомогу, взаємодіючи з українським урядом та іншими інституціями, у тому числі закордонними.

Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України разом з Центром розроблено телеграм бот @Evacuation2022_bot для організації евакуації населення, а також надання екстреної гуманітарної допомоги у зонах бойових дій і на територіях, які перебувають під окупацією.

Офіційний телеграм бот @Evacuation2022_bot.

Офіційний контактний телефон координаторів телеграм боту – 0669375388.

Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

24 березня набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Закон регулює деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України, а також обмежує права, надані Конституцією України щодо вільного вибору праці та права на страйки для захисту власних інтересів.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників (не залежно від причини їх відсутності), роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника, самостійно визначаючи форму трудового договору.

Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються

Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, скорочена тривалість - 50 годин на тиждень.

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. Роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Закон діє виключно на період воєнного стану.

Коментар Мінекономіки до Закону розміщений за поиланням:https://profpressa.com/news/zakon-no-2136-roziasnennia-vid-minekonomiki

Особливості перебування зареєстрованих безробітних на обліку та отримання допомоги під час воєнного стану!

Особливості перебування зареєстрованих безробітних на обліку та отримання допомоги під час воєнного стану!

Одне з пріоритетних завдань Уряду та Міністерства економіки України – забезпечення гарантій соціального захисту населення попри військові дії.

На період воєнного стану процедура взаємодії з безробітними є максимально спрощеною та адаптованою і відбувається наступним чином:

- громадяни можуть подати заяву про надання статусу безробітного, призначення допомоги чи припинення реєстрації за допомогою Порталу або мобільного додатку Дія;

- отримати весь перелік послуг можна у найближчому працюючому центрі зайнятості;

- звернутись до Служби можливо за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку (телефон, чати підтримки у Telegram, електронна пошта, заповнення онлайн-форм).

Покрокові інструкції, завантажити необхідні заяви або заповнити Google-форми можна на ресурсах Державної служби зайнятості.

Детальніше...

НЕ ЗАБУДЕМО!!! НЕ ПРОБАЧИМО!!!

НЕ ЗАБУДЕМО!!!  НЕ ПРОБАЧИМО!!!

 

 

Буча..., Ірпінь..., Гостомель..., Ворзель..., Бородянка..., Чернігів..., Київ..., Харків..., Ізюм..., Суми..., Херсон..., Енергодар..., Миколаїв..., ще не бачили кадрів після звільнення 400-тисячного Маріуполя…. Усі міста, села та селища, в яких невинно вбиті люди, зруйновані будинки, лікарні, школи… Потрясіння, сум і морок для тих хто вижив, як і для тих, хто не дочекається наших захисників і захисниць живими. Життя, яке змінилося назавжди, життя у якому більше не буде маминої ласки, батькових обіймів, дитячого сміху, і ще багато чого не буде...

Цей геноцид влаштований російськими окупантами: вбивцями, мародерами і палачами, разом з мільйонами нелюдів під триколором.

Душа розривається... Біль... Сльози...

НЕ ЗАБУДЕМО!!! НЕ ПРОБАЧИМО!!!

Цей день в історії

Цей день в історії

04 квітня 1949 року у Вашингтоні представники дванадцяти країн, зокрема: США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії підписали Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз.

Воєнно-політичний союз (НАТО) утворений з метою колективного захисту демократичних свобод.

У1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у — ФРН.

З моменту свого заснування кількість нових держав-членів альянсу збільшилось з первинних 12 країн до 30.

У 1982 році до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-у об'єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-у до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, у 2004-у — Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а в 2009-у — Албанія та Хорватія, у 2017 -у Чорногорія та у 2020-у Північна Македонія.

У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО в новій геополітичній ситуації — колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці.

Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу після обговорення і консультацій з країнами-членами Альянсу. Рішення, прийняте на основі консенсусу, є рішенням, згоду на яке дали і яке підтримали усі країни-члени Організації Північноатлантичного договору. Це означає, що рішення, прийняте НАТО, є виразом колективної волі суверенних держав, які є членами Альянсу. Принцип прийняття рішень на основі консенсусу стосується усіх справ Альянсу і віддзеркалює той факт, що рішення приймають саме країни-члени НАТО і кожна з них бере участь у процесі прийняття рішень. Цей принцип діє на усіх рівнях організації НАТО

У разі незгоди обговорення ведеться доти, доки рішення не буде прийняте, інколи це може призвести до визнання того, що досягти згоди неможливо. Але майже завжди вдається знайти взаємоприйнятне рішення.

Співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі.