Зустріч, що поєднала покоління

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 06 вересня 2013, 12:40

Перегляди: 1155

5 вересня делегації Черкаського та Золотоніського районів у Березняках спільно відзначили 100-річчя від дня народження Героя Радянського Союзу Іллі Григоровича Чорного. В пам’ять про подвиг уродженця села було відкрито меморіальну дошку.

У вересні 1943 року Ілля Чорний, маневруючи під артилерійсько-мінометним вогнем і бомбардуванням авіації противники між берегами Дніпра, протягом семи днів, майже без сну і відпочинку переправляв через річку 30-тонний паром із танками та особовим складом армії для здолання неприступного багатоешелонного оборонного «Східного валу». Командиром сьомого окремого мотопонтонно-мостового батальйону єфрейтор Чорний 19 жовтня 1943 року був представлений до вищої урядової нагороди – звання Героя радянського Союзу. Щоб ушанувати пам'ять про цей подвиг односельця вже 70 років по тому за дві години ходу «долає» Дніпро делегація із Золотоніщини. Заступника голови Золотоніської РДА Олександра Пузєєва, голову районної ради Миколу Собченка, сільського голову Гельмязова Олександра Данька та голову первинного осередку районної організації ветеранів Гельмязівської сільської ради Миколу Аза, де після війни жив Ілля Чорний, на Черкаській землі вітали голова районної ради Микола Смірнов, начальник управління праці та соціального заходу населення Сергій Чубань, сільський голова Надія Шафікова. До речі, така зустріч відбулася вперше.

Нагадаймо, ініціаторами проведення заходу стали голова первинного осередку організації ветеранів Тубільцівської сільської ради Микола Соломаха та голова Золотоніської районної ради ветеранів війни та праці Тетяна Любененко.

– Подвиг житиме в поколіннях, якщо житиме про нього пам'ять, – переконаний Микола Соломаха. – Тому наш обов’язок попри всі політичні та соціально-економічні перипетії зберегти пам'ять і навчити дітей, онуків шанувати історію, бо її в першу чергу творили прості, скромні, подібні до Іллі Григоровича, люди. До речі, поміж нас живуть ще ті, чия молодість відцвіла в боях і гріш ціна нам, нащадкам, коли турбуватимемося ми про них тільки у визначені дні.

Вклонитися батьківській землі приїхала і донька героя – Олександра Чорна та його правнучка Тетяна. Вони ж і привезли землі з могили батька, яку висипали на братську могилу полеглих у роки війни. Не приховуючи хвилювання, жінка повідала про післявоєнне життя батька, яке зовсім не відповідало званню героя. Скільки пам’ятає Оксана Іллівна, батько весь час працював не покладаючи рук в колгоспі Гельмязева «Червоний шлях». Жили в маленькій хатинці і великих статків зовсім не мали. Найбільше багатство Чорного – це спогад про нього, як скромну, чуйну, працелюбну та порядну людину поміж односельців. Хоча, за мірками людства, такого звання не кожний заслужить. Сама ж Олександра Ільївна виховала двох дітей, має трьох внуків та стільки ж правнуків. Всі вони пам’ятають про подвиг діда-прадіда і живуть за заповітом не зрадити його доброго імені.

Після урочистої частини присутні змогли переглянути концертну програму, яку підготували гості – ансамбль із села Гельмязева «Калина» та господарі – члени колективу художньої самодіяльності «Мальви» села Березняки. Без гостинного частування та подарунків гостям з боку сільського голови Надії Шафікової теж не обійшлося.

А вже 12 вересня делегація Черкаського району з відповідним візитом відвідає село Гельмязів, адже ця зустріч поколінь їх не просто здружила, а більше поріднила.

Наталя Усенко