Невідомо з ким «воювала» опозиція, а влада Софіївську школу без згоди громади закривати не збиралася
- Деталі
- Опубліковано: Четвер, 15 серпня 2013, 10:51
- Перегляди: 1239
Сьогодні не можу без посмішки читати у деяких інтернет-виданнях статті, у яких окремі діячі приписують собі усі заслуги у збереженні школи у селі Софіївка. Згадаймо хронологію.
Коли чутки про закриття Софіївської школи сколихнули соціум, до мене як до депутата районної ради від Партії регіонів звернулися стурбовані жителі села. Софіївчани бідкалися про перспективи існування навчального закладу та нарікали на незручності, з якими у випадку оптимізації школи, доведеться стикнутися їхнім дітям. Ситуацію вивчали достеменно спільно з депутатами сільської ради. А на офіційний запит до Черкаської районної державної адміністрації отримали відповідь, що школу без згоди громади ніхто не закриватиме. Перспективи навчального закладу обговорювали віч-на-віч під час наради з головою райдержадміністрації та головою районної ради, представниками відділу освіти, фінансового управління.
Безапеляційний факт ― у Софіївській школі видатки на утримання одного учня майже утричі перевищують, скажімо, ті, що у Руськополянській ЗОШ №1, Черонослобідській ЗОШ №2, де навчається значно більше учнів. За прогнозованими показниками відділу освіти РДА, на 2013-2014 навчальний рік це відповідно 23288 тис. грн. (47 учнів), 7585 тис. грн. (509 учнів) та 8541 тис. грн. (421 учень). Виходячи з цих даних, можливо, райво і схиляється до думки про необхідність оптимізації школи у Софіївці. Утім без погодження громади рішень ніхто не ухвалював.
На загальних сільських зборах, на яких, до речі, лідера черкаської опозиції ніхто й не бачив, він з’являвся у селі півроку тому на батьківських зборах, перед жителями виступили, крім представників органів влади, депутатського корпусу, ще й колишній директор школи у селі Хрещатик, яку свого часу закрили. Переживши оптимізацію, він звернув увагу на нераціональне використання коштів у тих навчальних закладах, де менше дітей та на необхідність створювати належні умови для навчання і всебічного розвитку дітей.
Громада після тривалих дискусій вирішила: школу не закривати. Тож, прислухавшись до думки, людей районна влада вишукала кошти на функціонування закладу і з початку навчального року він, як і зазвичай, розпочне свою роботу. Я особисто як депутат районної ради узяв шефство над Софіївською школою.
Вже після того, як було офіційно повідомлено про ухвалене рішення щодо перспектив Софіївської ЗОШ, звідусіль посипалися якісь запити, звернення від народних обранців обласного рівня, коментарі і припущення. Приємно, що депутати долучилися до вирішення громадських проблем маленького села. Щоправда, не хотілося б, аби на цьому різні політичні сили робили собі піар.
Володимир Доманський
депутат районної ради