Дорогі друзі!

Радий вітати Вас на офіційному сайті Черкаської районної ради

Сподіваюсь, що інформація, яку ми оприлюднюємо, стане в нагоді усім, хто цікавиться історією та сьогоденням
Черкаського району.

З повагою,
Голова Черкаської районної ради
Собко Олексій Петрович





Героїчні сторінки в історії Черкаського району

Героїчні сторінки в історії Черкаського району

Цими дня 76 років тому завдяки героїчним зусиллям наших батьків та дідів з території Черкаського району було вигнано останнього нацистського окупанта.

День визволення – це знаменна дата в історії нашого району і в житті кожного з нас.

Згадуючи історію, слід відмітити, що наприкінці жовтня 1943 року в Черкаському і Смілянському лісах діяло три тисячі бійців. Їм конче потрібні були автомати і набої до них. Радянське командування послало у район дислокації військ два літака. Однак, при посадці в районі нинішнього звірогосподарства обидва літаки зазнали аварії. Аби подібного не повторилося, партизани, десантники та цивільне населення у короткий термін розчистили майданчик на «Любчиній горі» – зброю з « великої землі» з’єднання одержало.

У ніч з 6 на 7 листопада у Мошногір’ї приземлився літак з офіцером зв’язку 52-ї армії майором Дергачовим В.М. Він привіз із собою наказ командування атакувати німецькі укріплення на Дніпрі. Основним місцем нанесення удару були визначені села Лозівок, Єлизаветівка, Сокирно, Свидівок.

Вранці 14 листопада 1943 року на правий берег Дніпра переправилося 2 тисячі 437 бійців 254-ї дивізії і разом з партизанами і десантниками заволоділи Свидівком.

16-17 листопада розпочалися бої за Геронимівку і Руську Поляну. Майже 10 днів велися бої за Руську Поляну і лише 26 листопада село було визволено від нацистських вояк. 22 грудня десантники і партизани вступили в бій за село Дубіївка, але ворог підтягнув сюди бронепоїзд і танки. Наші були вимушені відступити до лісу. Село горіло. Вдруге багатостраждальне село було звільнене 26 листопада.

3 грудня 1943 року після тривалих боїв і натиском радянських військ нацистські окупанти залишили розграбоване і спалене село Хутори. 14-16 грудня, одразу після визволення міста Черкаси, з боями були звільнені села Змагайлівка, Червона Слобода, Леськи, Худяки, Сагунівка, Степанки, Вергуни, Думанці, Чорнявка. 4-5 січня 1944 року під натиском регулярних частин були звільнені села Байбузи, Мошни, Тубільці, Софіївка, Кумейки та Яснозір’я. 11 січня після запеклих боїв радянських військ з ворогом були звільнені села Білозір’я та Хацьки.

Нашим жителям війна завдала чимало горя, болю і непоправних втрат. Завдяки мужності й героїзму захисників Вітчизни країну не лише відстояли в смертельній боротьбі, а й відбудували, відродили з руїн та попелу.

Минають роки, покоління змінює покоління, але часу непідвладна пам’ять про те, хто ціною власного життя звільняв наші села від коричневої чуми.

Дорогі ветерани! Своєю хоробрістю і героїзмом, відвагою та безмежною любов’ю до Батьківщини ви всьому світові довели, що Україна ніколи не скориться загарбникам. Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за Ваш безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку не знало людство.

Ми у вічному боргу перед Вами, за обірвану війною юність, за зразки мужності, силу духу, самопожертву, які Ви виявили в боях за рідну землю.

Пам’ять про ті буремні роки назавжди залишиться в наших серцях.

Організаційний відділ виконавчого апарату районної ради