Дорогі друзі!

Радий вітати Вас на офіційному сайті Черкаської районної ради

Сподіваюсь, що інформація, яку ми оприлюднюємо, стане в нагоді усім, хто цікавиться історією та сьогоденням
Черкаського району.

З повагою,
Голова Черкаської районної ради
Собко Олексій Петрович





Геннадій Зубко про децентралізацію

Геннадій Зубко про децентралізацію

Інтерв’ю Віце-прем'єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка для інтернет-видання «Укрінформ» щодо бачення питань децентралізації.

— Геннадію Григоровичу, децентралізацію, якою ви керуєте, багато фахівців вважають ключовою в пакеті реформ...

— Абсолютно погоджуюсь, що це ключова реформа, без якої подальші реформи з дерегуляції практично неможливі. Всі процеси, які стосуються енергоефективності або підвищення ефективності промисловості так чи інакше пов'язані з децентралізацією і податками. Ми прийняли бюджет із курсом на децентралізацію, і зараз у всіх територій є можливість самостійно визначати не тільки рівень податків, а й базу оподаткування: нерухомість, землю, акциз. І логічно, що ті території, на яких сьогодні розташовано більше підприємств, або ті, які сплачують акциз, ПДФО (податок з доходів з фізосіб) - більш спроможні.

— Ця реформа у всі часи мала три базові елементи: об'єднання громад, наділення їх повноваженням і наділення їх грошима. У нас прийнятий закон про добровільні об'єднання територіальних громад. Але чи містить закон цивілізаційний стимул до об'єднання?  

— Добровільно чи примусово відбувається таке об'єднання? Є досвід багатьох європейських країн – це і Швеція, і Польща, де проходило добровільне об'єднання громад, але це відбувалось тривалий час. На жаль, у нас немає стільки часу. Більше того, за нашими розрахунками, не може громада в п'ятсот осіб утримувати себе, надавати такої ж якості публічні послуги як, наприклад, велике місто з населенням 200-300 тисяч людей. Громада, яка має менше ніж 15-20 тисяч людей, здатна забезпечувати публічні послуги, адміністрування, видачу всіх актів реєстрацій. 

Після того, як ми провели бюджетну децентралізацію, ми чітко побачили, що відбувається. По-перше, можу сказати, практично у всіх областях, порівняно з 2014 роком, є профіцит. У таких великих містах як Львів, Вінниця, Житомир, в обласних центрах - у всіх профіцит бюджету. Наприклад, у Вінниці, він - 200 мільйонів гривень, Львів - 800, Житомир - біля 70 мільйонів гривень. Місцеве самоврядування починає розуміти, коли громадам передають не тільки повноваження, а ще й додаткові кошти для їх виконання. 

— Мої колеги, економічні оглядачі Укрінформу, регулярно відстежують казначейську звітність. Вони стверджують, що за січень-лютий місцеві бюджети отримали на 3% менше коштів, ніж за аналогічний період минулого року, і це в умовах інфляції... 

— У нас із ними різні дані. Я буквально перед нашою розмовою продивився цифри статистики першого кварталу. Наприклад, Житомирська область - 129% за доходами місцевих бюджетів порівняно з 2014 роком. Результати всіх областей, які ми подивилися за перший квартал, на рівень вищі ніж 2014 року. Хоча я можу погодитися з думкою, що це невелике досягнення на фоні інфляційних процесів. Однак, на сьогоднішній день немає затримки у виплатах цих місцевих бюджетів. Я не кажу про трансферти або захищені статті, я кажу про гроші місцевого самоврядування, які йдуть упродовж трьох днів. Це я також вважаю питанням економічної ефективності, тим більше, що за новим Бюджетним кодексом органи місцевого самоврядування можуть відкривати рахунки в державних банках. 

— Давайте повернемося до питання добровільного об'єднання громад... 

— Повернемося. Не можна говорити, що хтось із Києва вирішуватиме, яким чином потрібно об'єднуватись громадам на місцях. Це неправильно. Потрібно дати певний час на те, щоб громади самі чітко зрозуміли, яким чином їм краще об'єднатися і що це їм дасть. Якщо проаналізувати перші результати бюджетної децентралізації, то практично тридцять відсотків сільських рад чітко відчули, що вони неспроможні утримувати себе. А приблизно дві третини у нас - це самодостатні сільські громади, які можуть забезпечувати себе самостійно. 

Водночас це не повинно стати причиною відмови об'єднуватися. Ці громади будуть об'єднуватися, аби покращити якість надання публічних послуг та оптимізувати управління територією. 

Безперечно, виникають різні дискусії. Нам кажуть: громада, яка нездатна себе утримувати, має приєднатися до іншої, а чим повинна керуватися та громада, яка на сьогоднішній день самодостатня, і яка повинна до себе приєднати іншу громаду. Їй, мовляв, такий доважок у вигляді "бідної" громади буде тільки в мінус. Це помилкове уявлення, бо об'єднуються не тільки громади, а й території, і інвестиційна привабливість. 

Або, наприклад, кажуть: пощастило громадам, на території яких є продаж підакцизних товарів - нафтопродуктів, тютюну або алкоголю. У них до бюджету надходять десятки тисяч гривень роздрібного акцизу. А тим, де такої активності бізнесу немає - не пощастило. Можу сказати, що справа тут не в удачі. Успішні громади свого часу здійснили необхідні кроки, щоб інвестиції прийшли саме на їхню територію. Отже, питання до всіх - якщо ви хочете, щоб ваша громада була самодостатня, залучайте інвестиції, залучайте людей, які можуть обробляти свої землі. Тільки від активності громад залежить їх майбутнє. 

— Це не громади залучали інвестиції, там просто були більш відповідальні або більш спритні еліти, які про це подбали. 

— Еліти - це частина місцевої громади. До речі, добровільне об'єднання стимулюватиме виховання еліт та груп активних людей. Еліти ефективніше та активніше виховуються у великих територіальних громадах, які фінансово спроможні себе утримувати. 

Наведу приклад, є сільська громада - п'ятсот людей. І коли запитуєш сільського голову, які рішення приймались, як вирішувались проблемні питання, у відповідь чуєш: ми в позаминулому році розглянули на сході села якесь питання. Стає зрозуміло, що у них нема питань, які вони можуть регулярно розглядати, не кажучи вже про повноваження. Я думаю, державі не потрібно утримувати цілу категорію людей, які не втручаються в жоден процес і ні на що не впливають. Здійснювати повноваження в таких громадах може сільський староста. 

Закон "Про добровільні об'єднання громад" підписаний Президентом 3 березня 2015 року. Процес об'єднання триватиме певний час і проходитиме поетапно. Потрібно чітко знати, яких повноважень набуде саме об'єднання територіальних громад. 

У разі стійкого небажання стратегічних районів до об’єднання, воно стане для них примусово-добровільним. 

Під Києвом - дорогі землі. Як ви об'єднаєте Вишневе, Софіївську та ПетропавлівськуБорщагівку, Крюківщину, Петрівське? 

— Зрештою, якщо спротив буде великий, то їх потрібно буде на останніх етапах уже переконувати примусово-добровільно. Ми ж розуміємо, що в процесі цього добровільного об'єднання потрібно буде поставити крапку. Крім того, багато залежить від людей, які проживають у тій місцевості. Часто відбувається так: землі дуже дорогі, а управляє формально якась невеличка сільська рада, яка в принципі не здатна прийняти рішення. Тож, питання приєднання таких стратегічних районів для розвитку Києва також буде вирішуватися. Не знаю, як сільради, а громадськість нам точно вдасться переконати у користі цього. 

Питання землі у цій дискусії найбільше обговорювані. Чи варто передати місцевим радам керування землею? Так, потрібно. При цьому маємо чітко визначити, що залишається під контролем держави. Це водні ресурси, ліси. 

Але вже є і законодавчі ініціативи, автори яких пропонують віднести до компетенції територіальної громади також і дно моря. 

Отже, потрібно чітко розподілити, чим управляє держава, а чим -територіальна громада. Громадський дискурс треба формувати так, щоб було чітке розуміння - ресурси і гроші у першу чергу перейдуть до фінансово незалежних об'єднаних громад. Це стане інструментом із залучення інвестицій і стимулом до об'єднання. 

Ще один додатковий стимул - Державний фонд регіонального розвитку, на який держава сьогодні виділила 3 мільярди гривень. Ми сформували прозору методику його розподілу - обласні конкурсні комісії визначать, які об'єкти у регіонах потрібно добудувати або ввести в дію. Профільний комітет Верховної Ради затверджує цей перелік. Однак на цей ресурс можуть претендувати громади, які склали перспективні плани і готові до об'єднання. 

Держава дала 3 мільярди і сказала: будь ласка, підтримуйте ті процеси, які у вас йдуть для об'єднання територіальних громад, і ми готові ці гроші надавати. 

Найголовніше в цьому процесі - активність на місцях. Сьогодні надходить маса дзвінків з областей: "Дайте експертів, дайте консультантів, яким чином проводити ці об'єднання, яким чином потрібно складати перспективні плани". Урядовим комітетом сьогодні прийнята методика складання перспективних планів. Думаю, що протягом квітня ми відкриємо офіси впровадження реформ у кожній області з постійно діючими консультантами. Це важлива умова, тому що з центру керувати цим процесом неможливо.  

 

За матеріалами "Укрінформ"